Замість мене
Спекотній прозі моїх гріхів не вистачає тількилипневого меду твоїх вуст, розлитого кимось літеплаі хмаринки у вигляді серця, що випадково зачепиласьза крислатість душі. Не вистачає сміливості вплеститобі в волосся стрічку Чумацького…
Я належу тобі
Перебираю рельєфні вузлики своєї пам’яті… Напазурі ночі знову поналипала срібна істерика місяця…Сліди, що вели мене до тебе в небо, напівзасипаніпопелом моїх сподівань та мрій… Але, міцно стиска-ючи залишки пульсу в…
Я тільки твій
Я – тільки твій! Вiдтодi – тільки твій!В похміллі ранку, в ночі передмові,Коли розтаємничив сни зимовіІ випустив кохання із-під вій.Коли на чорних стінах самоти,Біля яких не раз ламав вже крила,В…
Дівчині в чорній хустці
Претензiйнiсть розмитих темрявою ліній таформ…Потужність i досконалість твого погляду…Що мене так збуджує?Що змушує на шпалерах потойбічписати поеми і малювати чорних лелек?Жагучість рухів…Вмотивованість на щоках легкого рум’янцю…Як зробити їх вільними?Як навчити…